А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й Напоумленні Господньому. Еф.6, 4.
Наставляй малого на добру путь, – навіть як постаріється, не зверне з неї. Прип. 22, 6
Мій сину! Не забувай мого навчання; нехай твоє серце береже мої накази,бо вони тобі причинять довголіття, роки життя й спокою. Прип. 3, 1-2
Слухайте, діти, батьківське навчання, і зважайте, щоб розуму набрались,бо я даю вам добру науку; навчання мого не покидайте.
Бо й я був сином у мого батька, ніжним та любим в очах моєї неньки. Він учив і говорив до мене: Нехай твоє серце держить мої слова твердо; | пильнуй мої накази, то й будеш жити. Набирайсь мудрости, розуму набирайся, | не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст. Прип. 4, 1-5
Наставляй сина твого, й дасть тобі спокій, він дасть потіху твоєму серцю. Прит. 29, 17
Навчи їх (Божих установ) ваших дітей, розмовляючи про них, коли сидітимеш у хаті й будеш у дорозі, лягаючи та й устаючи. Вт. 11, 19
Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали, не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив. Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали; щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям. Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували; Пс. 77, 3-7
Підготувала Тетяна Трачук
